У понеділок я сказав Ігореві Слісаренку, що це історія не про нього, а про те, чи є свобода на «5 каналі». Коли я пишу цю статтю в п’ятницю, я думаю, що це історія не лише про мій канал, а й про те, чому про подібне нічого не чутно на інших каналах. Не тільки про історії щодо свободи (або, скажімо прямо, — несвободи), а й про непрофесіоналізм, і про нездатність журналістів боротися за його усунення. Коротко кажучи, про всі наші головні проблеми, які після революції ми не розв’язали (привіт тим, хто у всіх бідах звинувачує політиків).
›››
9 та 10 вересня відбудеться зустріч з письменницею Оксаною Забужко з приводу виходу її нової книжки “Notre dame d‘Ukraine: Українка в конфлікті міфологій”.
›››
Нашою гостею є художниця, член Спілки дизайнерів України Марина Соколова, що обрала для своєї творчості дуже непросту «основу» — тканину. Виявляється, на трепетному, примхливому і ніжному шовку можна створювати речі не тільки для повсякденного вжитку, але й шедеври на віки. Художники Сходу це доводять протягом 2000 років! А чим українці гірші?
›››
Розмова з Євгеном Сверстюком, дисидентом, філософом. Розмови про нову українську еліту тривають, мабуть, від часу здобуття незалежності. Про її відповідальність чи безвідповідальність, про її культурно-ментальні джерела та головні світоглядні орієнтири. Але крім розмов, є практика, є побут, у якому, на жаль, високі слова перетворюються на полову, а коли йдеться про вчинок, то зазвичай маємо справу з кон’юнктурою, конформізмом і пристосуванством.
›››
Рада Покаржевська — вільна птаха індустріально-урбаністичних нетрів Донбасу. Вона примудряється так витьохкувати серед териконів, немов сидить на зеленій живій гілці, що хитається над сонячною річкою,— стільки в цьому голосі жвавості, нахабності-наївності, радості, вигадки, задерикуватості.
›››
Віктор Женченко... Співак, поет, актор, діяч культури. Талановита, універсальна людина, яка вміє захоплюватися щиросердно чеснотами й талантами інших людей, а це вже рівень богоугодного ставлення до світу.
›››
16 липня 1990 року Україна проголосила державний суверенітет. Власне, з цього розпочинається офіційна історія незалежної України. Тоді це була справді доленосна подія, принаймні так вона сприймалася. І, коментуючи цю подію, один із хресних батьків української незалежності В’ячеслав Чорновіл говорив про те, що найближчими місяцями, в крайньому разі, роками до політики прийдуть нові молоді люди, які змінять обличчя України.
›››
Доля Миколи Луківа здається парадоксальною. За три десятиліття творчого життя він випустив тридцять поетичних книжок, написав триста пісень, поміняв лише два місця роботи — 11 років працював у «Літературній Україні» і ось уже 22 роки незмінно очолює часопис «Дніпро». Здається, його шлях легкий: за книжками приходили літературні премії (ім. М. Островського, Г. Сковороди, В. Вернадського, С. Гулака-Артемовського), у періодиці друкувались добірки нових віршів, по радіо часто звучать його поезії, а останнім часом відбувся справжній вибух пісенного мистецтва Миколи Луківа. «От щасливчик долі!»,— мимоволі спадає на думку. Які джерела цього успіху? Чим він захищений? Певна розгадка криється в його біографії.
›››
В гостях у редакції газети «Галичина» побували багатолітній чільний діяч ОУН Василь Олеськів, колишній перший заступник голови КУН Мирослав Мельник та заступник голови обласного проводу КУН Богдан Борович.
›››
Європейське турне української групи «Океан Ельзи» стартувало в Мінську. Ажіотаж напередодні шоу був великий. І навіть перед входом у аеропорт «Мінськ-1», де 1 липня безпосередньо на льотному полі мав відбутися концерт під відкритим небом, зібралася багатотисячна юрба.
›››