Мабуть, кожен сьогодні не раз чув високі слова політиків про «відсутність мовної проблеми» у нашій державі. І в більшій мірі я з цими словами згодна. Проте не можна не помітити й те, що неіснуючу проблему роздули самі ж політики.  ›››

Більше нікого не дивує дивна логіка деяких гуманітарних рішень Президента, хоча саме він дуже багато зробив і робить для відродження історичних осередків української культури, культури українського державництва, вшанування справжніх носіїв українських національних культурних цінностей. Саме він, український Президент, вперше організував належне вшанування жертв голодомору і борців за волю України. Ні один президент до нього і напевно після нього не зможе перевершити тих ініціатив і добрих справ для українства, які випали на долю Віктора Ющенка. Тим не менше, боляче чути про такі події, як остання.  ›››

21-22 червня, як і в попередні роки, Країна Мрій ’2008 розпочнеться з видобування Живого вогню, який буде пронесено Великою Купальською ходою від Андріївської церкви на Співоче поле Києва, а далі дійство розгорнеться на сценах Під Стінами Лаври, Зеленій Галявині, Кобзарській сцені, у Майстерні Танців, на Майданчику Козацьких Розваг, на Фірі – пересувній сцені, а також на Головних Денних і Вечірніх підмостках. Дітей бавитиме і водночас навчатиме Дитячий майданчик, а придбати собі незабутню пам’ятку про відвідини Країни Мрій ‘2008 можна буде безпосередньо у ремісників на Алеї Майстрів. Однак матиме цьогорічне дійство і зовсім нові цікавинки.  ›››

Кожний з нас повинен не «заслужити», а створити іншу історію  ›››

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) висловлює свою занепокоєність з приводу виразної тенденції, коли органи місцевого самоврядування позбавляють приміщень організації та установи, що працюють в культурній сфері – будинки культури, бібліотеки, книжкові магазини, виставкові зали, громадські об’єднання.  ›››

Окремі російські аналітики вже збагнули це й констатують, що надмірний тиск на Україну, згідно з усіма законами фізики, неминуче штовхає її в західному напрямку. Вони закликають владу й істеблішмент угамувати запал, але ж марно... Серцю не накажеш.  ›››

Інформаційна безпека лише реалізується державою, але насправді є функцією всього суспільства. Українське суспільство відчуває гострий дефіцит інформації і просвітництва з метою правильного розуміння кожним громадянином сенсу інформаційної безпеки, особистої відповідальності, інформації про можливості впливу особи на загальну інформаційну безпеку.  ›››

Українська ідея вже окреслилася доволі чітко в свідомості українських громадян. Практично всі воліють жити у сильній державі і саме з цим пов’язують особисті перспективи. Важно знайти когось, кого б не дратував факт перетворення України на політичний балаган. Інтуїтивно, майже фізично, відчувається дія якоїсь незримої сили, яка зусібіч підштовхує велику слабку державу до краю прірви на поталу сильним світу цього, щоб потім її надбання опинились в ненаситних утробах безжальних і всеїдних транснаціональних компаній. Суспільство розпачливо шукає самозахисту і не знаходить відповідної нової політичної сили. Це означає, що українці підсвідомо готові сприйняти сучасний націоналізм як спосіб переможної реакції на загрози і спокуси світу.  ›››

Розвиток демократії завжди нагадує процес випускання джина з пляшки. Західноєвропейські держави роблять це послідовно, повільно і обережно. Так розкорковує шампанське той, хто не хоче лякати публіку звуком схожим на постріл. Пляшка з гуркотливою сумішшю демократичних перетворень припасена історією для всіх націй. Українці свою пляшку радо відкопали, добряче збовтали і гучно відкоркували, випустивши джина на свободу. Цей джин - влада, що править іменем народу і ніхто цьому не може дати раду, Верховна Рада тим паче.  ›››

Ми вперто не робимо корисних для національної безпеки висновків з уроків таких гарних вчителів як Лужков і чимало інших любителів дражнити українців. Провокаторам потрібна публіка і дуже шкода, що цією публікою є байдужі українські громадяни.  ›››