Після проголошення формальної незалежності українці тимчасово програли інформаційне змагання за самостійність. Нам важко було виграти з багатьох причин, але не ми мали і не маємо права робити вигляд, ніби все гаразд і справедливість прийде сама, а чарівне слово «демократія» принесе свої золоті плоди. Якщо держава лише переважно констатує засилля чужої інформації, преси і книги, теле- і радіопрограм, то чому досі не набув популярності самозахист, до якого в таких випадках вдаються інші народи - бойкот ?  ›››

Приймати на свята гостей — наша добра слов’янська традиція. Гості бувають бажані, довгоочікувані, ті, які гірші за татарина. А ще бувають гості, яких хочеш залишити в себе назавжди. Нинішнього року у Києва на його традиційному весняному святі, не виключено, буде принаймні один такий гість. Це — Львівський форум книговидавців, який у рамках святкування Дня Києва проведе Міжнародний книжковий «Форум книговидавців у Києві». Основні події форуму відбуватимуться у мистецькій галереї «Лавра» 22—25 травня, в останні два дні також очікується великий книжковий ярмарок на Хрещатику. Про перший крок експансії Львівського форуму видавців на Київ розповідає президент Форуму Олександра Коваль.  ›››

Свого часу ми обурювались і з усіх сил намагались виправдатись перед світом - антисемітизму в Україні немає! Всі роки незалежності ми в чомусь виправдовуємось і навіть за те, що в Конституції єдина державна мова. Переконуємо міжнародні комісії і своїх політиків на всіх виборах, що ніколи не буде насильницької українізації... Нове насаджування українцям комплексу винуватості полягає в тому, що нас наполегливо заохочують до самостійного викорінення "української ксенофобії" з допомогою нових українських законів.  ›››

20 травня 2008 року, у столичному Мистецькому Арсеналі, в рамках проведення ГогольФесту міжнародне дійство Країна Мрій представляє:  ›››

Із початком весни до Львова знову зачастили сотні польських автобусів. Туристи різного віку із сусідньої країни знають про сліди своєї історії та культури за кордоном і прагнуть доторкнутися до неї. У схожий спосіб до Вроцлава, Ґданська, Калінінграда приїздять німці, а румуни мають екскурсії в Чернівці, угорці – в Мукачево й Ужгород. Проте рідко можна зустріти туристів з України, які оглядають давньоруські фрески в одній із каплиць Вавельського замку у Кракові чи в Люблінській твердині або відвідують український скансен у словацькому містечку Свиднику.  ›››

Поза героїкою боротьби маловідомими залишаються факти особистого життя провідників і рядових членів організованого націоналістичного руху. Сьогодні йтиметься про родини — найближче оточення тих, хто посвячував себе боротьбі за Україну.  ›››

"Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро. А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших."  ›››

Форуми української інтелігенції у традиційному виконанні вже давно сприймаються як великі збори поважних і тих самих представників еліти з метою поскаржитись до Бога про тяжке становище української мови, культури і мистецтва. Потім усі роз’їжджаються, полишаючи все на Божу волю, забуваючи про те, що програми і ухвали мають виконуватись. Вся ця боротьба за українську мову і культуру в Україні все більше набуває ознак ритуалу без повноти віри.  ›››

Посвячена в церкві верба оберігає від грому, застуди і вовка, а посаджене дерево — від нечистої сили.  ›››

В Україні є доктори історичних наук, котрі люблять розповідати, якою ліберальною та гуманною була Російська імперія і як добре жилося в ній різноманітним «інородцям». Мовляв, тільки виявляй свою лояльність до цієї імперії та плати податки – і тобі житиметься дуже добре, бо ніхто не втручатиметься у твої національно-культурні справи. Між тим 225 років тому сталася подія, яка ознаменувала початок «благоденства» однієї такої спільноти «інородців» у Російській, а потім Радянській імперії.  ›››