Коли і де були українці "Із своєю мовою, шароварами, вишиванками і писанками". Частина друга - "Наша історична неминущість"  ›››

Коли і де були українці "із своєю мовою, шароварами, вишиванками і писанками" Частина перша - "Проти історико-лінгвістичного фальсифікату"  ›››

Чим відрізняється влада московська від влади київської (учорашньої й сьогоднішньої також)? Московська влада заявляє, що її «головні життєві інтереси» «зосереджені на всій території СНД», що «захист прав» росіян («русскіх») «становить основу національної безпеки» Російської держави. Українська ж влада до подібного сентименталізму ніколи не опускалася й, схоже, навіть не помишляє опускатися.  ›››

Ми, українці, чомусь соромимося нашої мови, не хочемо розмовляти нею, образно кажучи, відмовляємось від повітря і води. Парадокс? Так, але тільки на перший погляд. Корені цього стану речей - в нашій історії, у роках поневолення, геноциду, цькування Української нації з боку численних загарбників, зайд, шахраїв і злодіїв, що триває подеколи й досі.  ›››

Заголовком статті послужило висловлювання Лесі Українки (1896 р.) з її відкритого листа до французьких поетів: “Ганьба вільним поетам, що перед чужинцями дзвонять ланцюгами добровільно накладених кайданів. Неволя ще огидніша, коли вона добровільна”. Прикро, що слова про духовне рабство, написані поетесою більше 100 років тому, є для нас, українців, актуальні й донині. За їхньою актуальністю стоїть загроза українському державному механізмові й вільному розвиткові української нації. Адже вчорашня чи сьогоднішня орієнтація на Москву лівих та інших недержавницьких сил далі таїть небезпеку для Української держави.  ›››

Після загибелі Романа Шухевича Головний Командир УПА Василь Кук посідає визначне місце в історії української визвольної боротьби та має, мабуть, найдовший стаж підпільної роботи серед діячів ОУН. Розмова "Львівської газети" з Василем Куком, останнім Головним Командиром УПА, ученим-істориком...  ›››

Автор цих рядків належить, либонь, уже до другого повоєнного покоління, з'явленого на світ Божий у розпал хрущовської «відлиги». А проте війна й для цього покоління залишалася центральною темою. Мої однолітки виховувалися на книжках і фільмах про війну, завмерши, слухали розповіді колишніх фронтовиків (тоді ще часто сорокарічних), гралися у «наших» і «німців». І вже тоді, по несповна двадцяти роках після перемоги, виразно існували різні правди однієї війни.  ›››

Cпробуймо підійти до з’ясування проблематики цілого людства з боку мовознавчого, свідомісного, світоглядного, виходячи із загальновідомої істини (подаємо її в її розвитку), що мова є формою свідомости, що мова — це матеріалізована свідомість, і, нарешті, що мова — це і є власне свідомість, вийшовши таким чином на ще одну істину: не можна бути філософом, не будучи мовознавцем.  ›››

Хто, як i коли може стерти грань мiж "бандерiвцями" i "схiдняками"? Що допоможе українцям вiдчути себе єдиною нацiєю? На думку полiтикiв, поєднати Схiд i Захiд допоможуть демократiя, бiзнес i... терпiння.  ›››

Факти вказують на те, що нині народ України стихійно консолідується і починає поступово усвідомлювати себе як єдине відносно цілісне соціокультурне утворення, етнічні відмінності між основними складовими якого мають непринциповий і неконфронтаційний характер. В той самий час, запереченням діалогу та консолідації україномовної і російськомовної культур в Україні можна досягти тільки одного – конфронтації цих культур і всього того, що подібну конфронтацію природним чином супроводжуватиме.  ›››