Не знаю як в інших містах, а в Харкові були російські промови губернатора, розповіді про трагедію якогось незрозумілого "народу України", а також зігнані на площу ПТУшники, які не знали "а що сьогодні за концерт". Але сяк-так трагедію Голодомору відзначали. А замість цього нам, українцям, треба було не відзначати, а робити висновки. Хто винний в Голодоморі? Навіщо він був потрібен? Чи зацікавлений хтось в його повторі сьогодні? Як цього уникнути?
›››
Кожний із голодів в Україні має своє офіційне обґрунтування. Таким для найжахливішого в світі голоду в Україні 1933 року є постанова Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 5.V.1932 р. про план хлібозаготівель із врожаю 1932 року. У ній передбачалося за рахунок колгоспів та одноосібників Радянського Союзу заготувати 1103 млн. пудів зерна. На Україну припадала найбільша частка — 356 млн. пудів. Згадана постанова московського центру мала подвійне завдання: зерном із наших нив розрахуватися за техніку й технології з іноземними державами та розправитися з непокірними українцями. Саме ця постанова дала старт другому голоду в Україні
›››
У день пам’яті жертв голодомору і політичних репресій, ми говоримо про те, про що десятиліттями, але часто пошепки говорили у мільйонах українських родин. Про геноцид, який прагли і прагнуть приховати, про голодомор, про геноцид голодом, про те, як в житниці Європи у ХХ столітті було винищено мільйони здорових, працьовитих людей, каркас цілої нації, і як було знищено пам’ять про це знищення.
›››
Ім’я Митрополита Андрея Шептицького належить історії українського народу, однак, якщо вдатися до гри слів, аж ніяк не відходить в історію. Митрополит завжди серед нас на всіх поворотах історичної долі, бо ставить запитання, на які важко знайти відповідь. Шукати несуперечливі відповіді на складні суперечливі питання була покликана конференція «Митрополит Андрей Шептицький: Дилема гуманістичного вибору в умовах тоталітарних режимів», що відбулась у Львові в приміщенні Львівського обласного Єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є» 7 листопада.
›››
Він був для них «бандитом», «художником-убивцею», «воєнним злочинцем», «зрадником». Якою ж насправді була доля Ніла Хасевича — талановитого українського графіка й патріота?
›››
Аналіз мовної ситуації, що існує в нашій державі, зокрема в місті Суми, свідчить про зростання напруження довкола проблем реалізації конституційних вимог щодо розвитку й застосування мов. Слід констатувати, що вкрай повільно впроваджується українська мова в усі сфери життя. Навпаки, вона місцями “здає свої позиції” перед російською порівняно з попередніми роками. Адже більшість газет, теле- і радіопрограм виходять російською мовою, а відомо, що народ говорить тією мовою, якою говорять ЗМІ. Зокрема, у сумських газетних кіосках немає жодного українськомовного пізнавального видання для юнацтва, хоча часто чуємо, що молодь — це майбутнє нашої нації.
›››
Пізно ввечері цього дня 1918 року у Києві була сформована Директорія, яка оголосила про початок повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. А рівно через місяць Скоропадський зрікся булави.
›››
Дану статтю, що докладно аналізує стан української мови у нашій державі, було опубліковано Культурологічним часописом "Ї" наприкінці 1998 року. Утримуючись від коментарів, пропонуємо прочитати цей матеріал, та зробити висновки щодо його актуальності на сьогоднішній день.
›››
Хто такий Бандера? Фашистський посіпака? Зрадник “Великої батьківщини”? Тавро та ганьба українського народу? Це звичні штемпи, що їх ставлять на ім’я Степана Бандери комуністичні а опісля – їх нащадки – русофільні елементи нашого українського суспільства. Історія, як свідчить досвід – дуже примхлива панна і має для кожного свою “правду” таку, яку від бажає бачити. Таку, як кому вона вигідна. Але є ще і та справжня правда, яка може показатися нам лише крізь призму тих очей, що безпосередньо її бачили, що її творили. Тому представляємо вашій увазі спогади члена ОУН-УПА про мету створення УПА, про її діяльність, про “Бандерівців” про самого Степана Бандеру, викладені у книзі Ярослава Святка, Що був сам членом ОУН і знав С.Бандеру особисто
›››
Українська мова для багатьох українців стала чужою. Не секрет, що 55-60 відсотків наших громадян говорять російською. Але чи правильно це? З-поміж російськомовних багато таких, хто приймає українську національну ідею, є сугубим патріотом, але не говорить українською. І навіть не тому, що відчуває на себе великий тиск російськомовного оточення, а тому що вважає, що і російськомовний українець може бути патріотом і мова не є показником....(?)
›››